Щось мені сьогодні сумно,
Зранку настрою нема,
Цілий день ходжу бездумно,
В голові якийсь туман…
Може, в цьому винна осінь,
Що пронизує дощем,
Стало холодно до млості,
Відчуває серце щем.
Мабуть, одягнусь тепліше
І піду туди, де клен
Золотіє все стрімкіше
І гаптує гобелен.
Там, де осінь все фарбує:
І шипшину, і траву,
Без кінця гіпнотизує
Всю природу лісову.
Перетворює у квіти
І дерева, і кущі,
З листя ясних колоритів
Робить справжнє конфетті.
Може, там, де стільки дива
І небачених чудес,
Де навкруг краса манлива,
Я зніму нервовий стрес…
Сумно
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122100107855
Свидетельство о публикации №122100107855
Рецензии