Контакт

Вибачайте Бога раді
За такий «контакт»,
В танцях, щоб сказать по правді,
Я не був мастак.
Та бувало, як що вкину
Стопки три на грудь,
То в таку лиху годину
Де що міг утнуть.
Танцював звичайне танго,
Там я міг без віз.
У якісь високі ранги
Зазвичай не ліз.
Це бувало дуже рідко,
Щоб вас грім не бив,
З молоденькою сусідкой,
Я її любив.
Там чи злуки, чи розлуки,
Через сотні тещ.
Ну, як візьмеш її в руки,
То вже маєш вещь.
Така талія гладенька,
Як в одній із ста,
Не худа і не тоненька,
Ну і не товста.
Я під музику, тихенько,
Веду її в такт,
А вона ж, ну так близенько.
Чує мій «контакт».
Він там бідний ледве дише,
Сором від людей,
А вона мене міцніше
Тисне до грудей.
Та це ми на пів дороги,
Ще не вся біда.
Там моя – між її ноги
Часто попада.
Я ж не так щоб зовсім п’яний,
Чую тиск лещат.
Він уже, як дерев’яний
І штани тріщать.
Ох! Сусідка, ну і вміє
П’ятки відмочить.
Душу крає, серце мліє,
А «контакт» стирчить.
Я вже майже був на злеті,
Спритний, та стрункий.
-------------------------------
Як отам ще, в тім балеті?
Бідні мужики!          
        28.09.22р.


Рецензии