От і все… До побачення, Вересню!
Ти був щедрим на світлу красу.
Пам'ятаю і усмішку вранішню,
І твою незабутню ясу!
Цілий рік я, мабуть, сумуватиму
За полотнами днів золотих
І завжди у душі відчуватиму
Усміх твій і чуттєвість утіх.
Пригадаю в сніги, як під кленами
Я збирала осінній букет,
Як сиділа вночі над катренами,
Чай з тобою пила тет-а-тет.
Сумуватиму, знай, за алеями,
За блакиттю, за сонцем ясним,
За коралями і акварелями,
За дощем сумовитим рясним…
А сьогодні вдихну твої запахи
І останнє цілюще тепло,
Помилуюсь прозорими краплями,
Щоб у спогадах все ожило…
До побачення, Вересню!
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122093007963
Свидетельство о публикации №122093007963
Рецензии