А дощ шумить… Не може зупинитись…
Чи може, в нього сталася біда
І хоче в дім затишний попроситись?
Що ж він себе, немов іржа, з'їда?
Вже другий день дощить безперестанку!
Занурюється в морок білий світ…
А дощ ще зночі затягнув співанку,
Чи втілює небесний заповіт?..
І тільки килим золотого листя,
Що вкрив траву, калюжі і шляхи,
Аж світиться в прикрасах падолиста
І слухає осінній мегахіт…
Полискує намистом горобина,
Калина у коралях виграє…
А Осінь, вся у золоті й рубінах,
Свої дарунки щедро роздає…
А дощ шумить
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122093002645
Свидетельство о публикации №122093002645
Рецензии