Буде завтра... Обов язково буде...

Вже ніч...а вранці буде завтра...
Обов'язково буде...ти поспи...
Заплющи очі...повтори, як мантру:
"Врятуй нас Боже...збережи...прости"...

Хай схаменуться в цьому світі люди...
Не стане най поразок, перемог...
Хай промінь світанковий всіх розбудить,
А не виття повітряних тривог...

Нехай повернуться всі воїни до дому...
У тепле ліжко...де нема війни...
Щоб їм не довелось, ніколи знову,
Не бачити спокійні, тихі сни...

Щоб не лишалися на самоті коханні,
З думками чорними у боротьбі,
Що кожна зустріч, ніби, то - остання...
Чи радості чекати...чи - в журбі?..

Щоб сльози мам були лише від щастя,
Бо виріс син...і донька підросла...
І руки обійматимуть внучаток...
А не холодні домовини...без числа...

І щоб родиною пишався кожен тато,
Бо син герой в навчанні і в труді.
І донечка, як сонечко, як свято...
І поруч всі...а не на тій лихій війні...

Нехай пощезне все, що сіє горе,
Несе у серце морок і печаль...
Хай біль піде, де є уральські гори...
Нехай там нею вдавиться москаль...

Вже ніч...а вранці буде завтра...
Обов'язково буде...ти поспи...
Заплющи очі...повтори, як мантру:
"Врятуй нас Боже...збережи...прости"...

23.08.22.     01:30


Рецензии