Так рветься серце...

Так рветься серце... Наші соколята
Летять у небо... У його блакить...
Лиш вчора крильця оперились... Пташенята...
Сьогодні сум... Сьогодні сум і крик...

І розпач... Як надалі жити???
Не чути слів, не бачити очей...
Лише думками тіло оповите...
І спогади недоспаних ночей...

Як немовлятком ніжно колисала,
Долоньки цілувала... Берегла...
Як пісню колисковую співала...
І гладила маленькі два крила...

Та ця війна проклята все забрала...
Зламала крила, висмоктала кров...
Взірвалось серце і душа німою стала...
Забрали в небо соколята всю любов...

29.09.22.


Рецензии