Сотні кілометрів до моєї дачі!
Зараз там пустельно, тільки листопад
Сипле жовте листя на мої невдачі,
На мої надії і зове назад.
Там біля берізок білочки стрибають,
Бо в саду горіхи падають в листву.
І калину, мабуть, теж пташки дзьобають,
Бачу цю картину, наче наяву.
Пахне дача лісом, хвойним ароматом,
Білими грибами, небом голубим.
Там гуляє вітер, бавиться зі златом
І голубить грона стиглих горобин.
Там у річку Ворсклу заглядають хмари,
Верби жовтокосі згадують весну.
Дощик сипле всюди гіпнотичні чари…
Може, одночасно змиє і війну…
На дачi
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122092807489
Свидетельство о публикации №122092807489
Рецензии