про один жмуток

Як живина шитва калинового дива,
як в дюнах Паланги сосновиї вітри —
так в серці кожного литовця — Україна,
так в українських жилах струмені Литви.
Аж ми — один жмуток, і ми — єдина горстка
пшениці ярої і льону-довгунця,
і спільна доля нам пристала не солодка,
і наша воля гостра, наче серп женця.
Несуть уклін з Литви вітри до України.
Північний вирій влітку вабить журавлів.
А на снігу застигли ягоди калини.
І вже близькі вогні литовських королів.


Рецензии