А життя, наче сніг під дощем,
Розтає і зникає безслідно.
І не треба махати мечем
І сушити свій розум безплідно.
Жовтим листям осипляться дні,
Ніч самотня погляне байдуже
І сховає у вічному сні
Всі світанки, ще й очі примружить.
Все огорне примарний туман:
Наші радощі, мрії, надії.
Потойбіччя розмитий екран
Всі тривоги безмовно закриє.
Стихне буря життєвих вітрів,
Затремтить меланхолії голос,
А душа полетить до світів
У зірчастий благий* мегаполіс…
*Благий (тут) - добрий, добросердий, лагідний.
Наче снiг пiд дощем
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122092706962
Свидетельство о публикации №122092706962
Рецензии