Журба і осінь - подруги навіки.
Проллється дощ, чи листя опаде -
Тремтять від сліз, страждають від розлуки,
Немов страшна трагедія гряде.
А восени - похмурі дні частіше,
Тож і причин для смутку вистача.
І усмішка у подруг - все скупіше,
Немов жертовна тліюча свіча.
Усе засмучує: туман і холод,
І журавлиний клин і довга ніч,
Поривчастого вітру грізний голос
І дощ, що сипле бризки навсібіч.
Характер подруг зрозуміти важко…
Як вередункам цим допомогти?..
Чи розказати романтичну казку,
Щоб їх від меланхолій вберегти?..
Вередунки
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122092606360
Свидетельство о публикации №122092606360
Рецензии