Журавлиная зграя...

Журавлиная зграя
      В теплий край відлітає,
Я дивлюся на небо,і так серце щемить...
Бо роки,як та зграя,
      Теж летять і десь тануть,
А так хочеться все це
      Зупинить хоч на мить.
Та вже так поспішає до нас сива осінь,
І несе сірі будні та на серце печаль.
То ж з роками ще більше
      На душі відголосся,
Та й життя пролітає,залишає лиш жаль.
Ось листок одинокий кружляє в повітрі,
Від усіх відірвався і залишився сам.
І в яскравій осінній,різнобарвній палітрі
Він почав просто заздрити всім небесам.
Може,краще б було йому разом з братами?
Всім завжди дуже добре,де родинне тепло.
Та відчути це можна тільки всім із літами,
І тоді головне,щоб не пізно було.
Ось вже осінь несе прохолоду і сирість,
Ось вже осінь несе дні короткі й дощі,
Наші мрії летять за птахами у вирій,
А на скронях у нас сивина вже блищить.
Та ми тій сивині ні за що не здамося,
Бо у нас ще енергія в серці кипить.
Щоб задумане нами у житті все збулося,
Духом ми не впадемо своїм ні на мить.
  24.11.2018