Сонячнi душi
І теплі, як лагідний вітер весни.
Вони нелукаві, як хвиля, ласкаві,
Як зорі у небі нічному, ясні.
Є душі сяйливі, як спогад про щастя,
Як руки матусі, як світло з вікна,
У їхньому серці палає багаття,
Вогнем невгасимим горить купина.
Ці душі не зрадять, завжди допоможуть
Позбутись незгоди в горьовану мить
І словом розрадять, і вихід підкажуть,
А усмішка їхня лікує й живить.
Є душі, що поглядом можуть зігріти,
З любов'ю пригорнуть в біді до грудей.
Яке неописане щастя зустріти
Таких сонцесяйних і щирих людей.
Свидетельство о публикации №122092401790