Буває, я частенько фантазую,
Чекаю літо в січні, теплий рай,
То у зело сніжинки пофарбую,
То солов'їв покличу в тихий гай.
В похмуру ніч малюю сонце в небі,
У спеку кличу дощ або зиму,
Збираю вранці роси… Повні жмені
Несу - залити полум'я війни.
Коли не спиться, думаю про Всесвіт,
Лечу в безмежнім вирі до зірок,
Дивлюся, як мигтить алмазна безвість,
Мов золотий чудовний ланцюжок.
Захочу, разом з вітром в поле рушу
Чи зупиню життя солодку мить…
Фантазії так зігрівають душу,
Буяння і хвилює, і живить…
Фантазii
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122092306933
Свидетельство о публикации №122092306933
Рецензии