Лина Костенко. Как счастлива девчоночка

Лина Костенко. Як пощастло дівчині в сімнадцять.               
Пер. с украинского Иды Дубровской

*   *   *   *   *   *   *   *   *

Як пощастило дівчині в сімнадцять,
в сімнадцять гарних, неповторних літ!
Ти не дивИсь, що дівчинка сумна ця.
Вона ридає, але все як слід.

Вона росте ще, завтра буде вищенька.
Але печаль приходить завчасу.
Це ще не сльози – це квітуча вишенька,
що на світанку струшує росу.

Вона в житті зіткнулась з неприємістю:
хлопчина їй не відповів взаємністю.
І то чому: бо любить іншу дівчину,
а вірність має душу неподільчиву.

Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.
Як пощастило дівчинці в сімнадцять!

    *     *    *    *    *    *
 
Как счастлива девчоночка в семнадцать!
В эти прекрасные неповторимые года!
Ты не смотри, что девочка несчастна,
Она рыдает, но это ерунда.

Она растёт ещё, но скоро будет вишенка,
А что печалится, то скоро всё пройдёт!
Слеза её - словно росинка с вишенки,
Которую стряхнёт поУтру лепесток.

Столкнулась она с несправедливостью,
Избранник её не ответил взаимностью.
В сердце его уже есть красна-девица.
А верное сердце на двое не делится.

Ты не смотри, что грустит и в сторонке.
Как посчастливилось этой девчонке!