Моя прозора чаша - пташка

Я розчинюся в прозорій чаші, і каменем піду на дно.
Не припустимо обіймати постіль - коли тебе нема.
Твій чай який тобі приготував - вже охолов і льодом вже покрився
А ти вогонь все обіймаєш - і не боїшся обпектися
Я знайду свій спокій - в вогняній воді , і перетворюся у попіл , щоб ти могла розвіять.
Ми закриємо назавжди нашу суспільну книгу і спалимо її ми на вогні.
А попіл цей нехай розвіє вітер , і ми розлетимось у різні боки
Хтось ніколи більше не зів’е під стріхою гніздо
А хтось і буде так міняти птаху , а хтось і так свій спокій не знайде
Лети моя пташко , лети в чужі люб’ящі руки
Лети моя пташко - лети
Нехай завжди тобі всміхається удача , бажаю я тобі знайти своє гніздо
Я буду пам’ятати нашу спільну карусель
Як ми ховалися під дахом , як в вирій хотіли разом ми полетіти
Твій чай - доп’є вже інша пташка
І більше не буде відкритого вогню
Я більше не залишу тобі шансу , я більше з тобою не зів‘ю гніздо
Мені боляче і соромно сам собі зізнаватись - в тому , що я не нормальний
Я був готовий присвятити тобі книгу , але я - перегорів до тебе.
Чаша прозора - замінить моє життя , і я тебе забуду!
Неначе ми не бачились ніколи , і день коли - задули наші свічки…