Iзюм

Мене в Ізюмі поховали кати - як невідомим бійцем зсу
Мені перев’язали руки , аби більше я набрати додому не зміг
Мені ноги скрутили , і боляче грались зі мною в дорослу ігру
Під нігтями я відчував болючі голки
І ток у вольтів 220 проходив - як кинджал через усе моє і так худюще тіло.
Не шукайте мене - мої побратими
Не потрібно даремно витрачати свої сили
Вам потрібно знищити росію і гнати їх до біса
Мене не потрібно шукати по числам…я похований в лісі і тут дійсно тихо
Більше я не чую гула ракет над головою , і більше не біжу в бліндаж
Ви тільки сім’ю мою попередьте , що їхній боєць помер за Україну
Не за ідею і гроші - як думає ворог собі
А помер аби дружили усі українці і не було сварок - хто кому ворог
Не потрібно сліз проливати на моє - закатоване тіло
Поки я у вас в голові - я буду назавжди живий
Нас поховали разом , але в окремих могилах
Тут увесь мій батальйон , тут уся моя військова родина
Не потрібно мене впізнавати у моргу - по моїм закатованим рукам
Не потрібно мене впізнавати , а ворог хай знає , що наша Україна жива
Поки ми є , і поки лягаємо в братські могили - у нас злості ще більше , ми стаємо духом сильніші
Ворог ніколи не знав про любов , ніколи він не хотів миру
Він поховав батька дітей , люблячого  чоловіка і сина
Ворог ніколи не знатиме спокій - ні на українській землі і небі
Ворог згорить , а попіл нехай розвіє вітер