Ворожiння
Нумо, вітре з Покуття, вкажи нам дорогу до кращої
долі. Сиві повісма опришків — льон майорить на вітру.
Голос козак на Пониззі почує трембіти прокволий.
Холод сталевий від бартки в серці зазнає проклятий кат.
Мури високі кремлівські, одначе, не вищі за гори,
а ворога схили Дніпрові зведуть в нікуди нанівець.
Кручі і луки, плаї і лани, і гаї, і пороги
наблизять героїв звитягу, присудять їм лагідних літ.
світлина: Микола Пимоненко, "Святкове ворожіння", 1888.
Свидетельство о публикации №122091804420