Ви відчуваєте легенький подих вітру,
Бо це кохання тихо підступа,
Розмішуючи в тілі всю палітру,
Закривши очі,бо любов-сліпа.
Ви відчуваєте все серцем та душею
І внутрішнім палаючим теплом,
І кожною клітинкою своєю,
Ще й неосяжним та легким крилом.
Аж ось і не лишилося нічого,
Щоб вас змогло тепер відволікти
Від того грішного,солодкого й святого,
Навіть,-важкого,але ж вам його нести.
Його ніяк не можна оминути
Та по другій дорозі вам піти,
Воно до вас вже ланцюгом прикуте,
Вам не від'ємно з ним прийдеться йти.
Ловити вітерець всього довкілля
І з жадністю хапати кожну мить,
Та пити до кінця любовне зілля,
І хай у вас нутро усе "горить".
Але нехай вас омине байдужість,
Обійде зрада й погляд без тепла,
І буде завжди і в усьому мудрість
І ніжність від любові,що прийшла.
4.11.2020
Любов...
© Copyright: Нина Сазоненко, 2022
Свидетельство о публикации №122091703303
Свидетельство о публикации №122091703303
Рецензии