Осінь. Ранок. В домі тиша.
І, здається, дощ шумить…
Пожовтілим листям вишня,
Наче сонечко, яснить.
Безтурботно усміхаюсь,
Хоч і хмарно за вікном,
Сподіванням огортаюсь,
Ніби лагідним теплом.
Чую з кухні запах кави,
Ароматних голубців,
Забуваються всі справи
Від спокусливих млинців…
Від хвилюючої млості
До принад іду мерщій…
Не бентежить зовсім осінь,
Коли сонячно в душі!
Сонячно в душi
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122091404296
Свидетельство о публикации №122091404296
Рецензии