Иду по небу по воде

 
Иду по небу, по воде,
Домам и деревам –
Капелью нежной срисовал
Художник о дожде:
Упало в отраженье всё
Блистательно, в цветах,
Воды здесь память и мечта,
Сердец и чувств полёт.
Как необычен мир, красив
В любой поре, когда
Обходит стороной беда –
Всё в сказку превратив.
О, человече так, когда ж
Подружишь с миром ты?
Ведь души в нас просты, чисты, –
Любви в сердцах, пейзаж…
Так, с Божьей благодатью здесь,
Планеты б встал Рассвет
И людям разных рас и мест,
Предстала б счастья весть!
13.09.2022г.

Іду по небу по воді

Іду по небу, по воді,
Будинках й деревах –
Капеллю ніжною змалював
Художник, про дощі:
У віддзеркаленні велінь
Блискучих, в кольорах,
Тут пам’ять вод і мрії дах,
Сердець й чуттів політ.
Який же ти красивий світ
В любій порі, коли
Напасті й біди всі б змели –
У казці мирних літ.
О, чоловіче так, коли ж
Подружиш з світом ти?
В нас душі чисті і прості, –
Все б склалось дивовиж…
Із Бога благодаттю тут,
Планети Світлий путь,
Для люду б різніх рас і місць, 
Постав, як щастя, вість!
13.09.2022 р.