Осiння врода

О, який падолист у природі!
Біля річки, у лісі, в гаю
Всі осінній дивуються вроді,
Наче вперше красу пізнають…

Та й сама я дивлюсь на галяви,
На оманливий сизий туман,
На замріяний лист золотавий,
Відчуваючи в грудях фонтан.

Ось чарують намистом калини,
Горобинові грона п'янкі,
Ще й на травах алмазні перлини
Викликають чуття пломінкі.

Доторкаюсь рукою до дива,
Відчуваю незнаний порив…
О, яка ж вона Осінь вродлива!
Хто чаклунство оце сотворив?!.


Рецензии