Осінні дощі похмурі,
В хмарах небесний простір,
А я, хоч душа в зажурі,
Бачу далекий острів.
Лечу у думках до моря,
До синіх казкових хвиль,
Гуляю щодня у горах,
Вбираю бентежний штиль.
Вслухаюсь у повів бризу,
Що схожий на дивний ель,
На чайку дивлюся сизу,
Ходжу серед вічних скель…
Приходить у сни цей острів,
Лунає морський прибій…
Весь час зазиває в гості
Спокусливий вітровій…
Острiв
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122090904663
Свидетельство о публикации №122090904663
Рецензии