Я більше не буду лить сльози
Коли закінчИться війна,
Я буду життю радіти
Кожному дню сповна!
Я буду тоді щасливою,
Я буду тепер коханою...
Як мало треба для щастя,-
Тиші і щоб не стріляли...
Щаслива я, коли цілий будинок
Щаслива, бо всі живі...
Щаслива, бо сплю я в піжамі
у ліжку,
Не на холодній підвалу землі....
Війна закінчиться скоро
Всі рідні зберуться вдома
А сльози....лише від щастя...
Як раді зустрітися ми на українській рідній землі!
Моя Україна розквітне і буде іще сильнішою,
Ми все відновим, відбудуємо
І стане ще красивіше...
Я буду щаслива знову,і більше не буде болю
Зберуться всі рідні в колі....
А поки .....ми миру чекаємо
Молитвами всіх огортаємо...
Як мало для щастя треба
© Copyright: Таня Максименко, 2022
Свидетельство о публикации №122090804463
Свидетельство о публикации №122090804463
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.