На долго этот дождь

На долго этот дождь,- гремело с неба.
О тело бьётся каплями вода.
К тебе прижаться крепко сейчас мне бы,
Чтоб никому уж больше не отдать.

А ветер, уподобившись ненастью,
Рвёт листья, шепчет, - слов не разобрать.
С тобою мы, охваченные страстью,-
Нас друг у друга больше не отнять!

Любовь особенна у нас с тобой, похоже,
Как дождь осенний, льётся из души.
В твоих объятьях растворяюсь, Боже!
Меня целуя, милый, не спеши!

Не важно, сколько этот дождь продлится,-
Тебя не отпущу я, так и знай!
А, если мне всё это только снится,
Прошу, ты хоть сейчас не исчезай!
              07.09.2022

Оригинал
***
Цей дощ надовго... Загриміло з неба...
По тілу б'ється краплями вода...
Я, можна, міцно пригорнусь до тебе,
І вже нікому більше не віддам..?

Гойдає вітер на деревах листя,
Шепоче щось, не розібрати слів...
І нас єднає невгамовна пристрасть,
Бо ти, як я, давно цього хотів.

Кохання наше ні на що не схоже,
Неначе злива, ллється із душі...
В твоїх обіймах розчиняюсь... Боже!..
Цілуй мене, нічого не кажи!

Цей дощ надовго... Втім, яка різниця,
Коли ми врешті поруч...? І нехай
Мені насправді все це тільки сниться,
Та я прошу... хоч зараз не зникай!!!

© Марина Садова  2022