Попрощалась з літом,
Хоч і не хотіла,
Може, десь сердешне плаче в самоті.
Я б і падолистом
Літечко зігріла,
Тільки б знов затишно стало у житті.
За вікном негода,
Сонце у тумані,
Котиться по шибці крапля, мов сльоза.
Ніч сивоборода,
Заморозки ранні,
На сухій травинці сріблиться роса…
Підмітає вітер
Листя вздовж дороги,
Піднімає вгору і жбурляє вниз…
Засмутились квіти,
Мабуть, мучить спогад
Про щасливу пору без холодних сліз.
Підніму долоні
Я назустріч вітру
І теплом зігрію листя золоте.
Може, ще і промінь
Подарує світло,
І в сумній стихії радість проросте…
Попрощалась з лiтом
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122090707198
Свидетельство о публикации №122090707198
Рецензии