Ось і осінь - пора вередлива,
Спілих яблук усмішка ясна,
Все частіше то вітер, то зливи,
Часом сіється мжичка рясна.
Листя в вальсі кружляє повільно,
Під ногами вже килим м'який.
Павутинки літають безцільно,
Прикрашаючи простір п'янкий.
Вечір ніжно теплом обіймає,
Вабить лагідним затишком в дім.
Ніч на п'яти вже дню наступає,
Повіва прохолодою зим.
Ми щорічно стрічаємо осінь
У полоні нав'язливих дум,
Хоч і знаємо, це не назовсім,
Та не можемо стримати сум.
Задивляючись в далеч безодні
І шукаючи праведну суть,
Ми за літом сумуєм сьогодні,
Взимку осінь захочем вернуть…
Ось i осiнь
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122090504614
Свидетельство о публикации №122090504614
Рецензии