Вереснева ласка

Ще тепло і, здається, літо
На спокій так і не пішло.
Ще квіти прикрашають місто,
На травах -  роси, як срібло.

Ще всі березові убори
Осіннім вітром не знесло,
Не докучають і мінори,
Чарує відблиском русло.

Ще вабить очі килим ряски,
Опале листя на воді,
І сонце не шкодує ласки,
Пташки щебечуть у гнізді.

Та і в душі ще мрій багато,
Нема гнітючої нудьги,
От тільки б розквитатись з катом,
Щоб зникли кляті вороги.


Рецензии