Там, за посмішкою ночі,
що розтанула, мов привид,
день мені всміхнутись хоче,
бо знайшов для цього привід
у тобі, моє кохання,
снів укрите покривалом,
і у тій пташині ранній,
що навпроти заспівала
мі про щастя відчувати
оксамит душі твоєї
і без крил на мить злітати
над осінньою Землею,
щоб у березень майбутній
тут прокласти як стежину
те, що стане незабутнім
нам у радощів годину…
Теза для щастя
© Copyright: Александр Ноцкий, 2022
Свидетельство о публикации №122090301104
Свидетельство о публикации №122090301104
Рецензии