хтивiсть

я пам'ятаю,
клином білий світ
зійшовся в липні,
падав в душу громом,
не пролітали й близько
попри нас птахи,
боялись блискавки,
чимдуж ховали крила,
щоб не проткнути
летом плин тих днів,
що вишиванкою квіток
ховались в стиглім житі,
чи то життя знімало капелюх,
чи гепали години,
скаженіли лихо,
та я блукала,
наче й не сліпа,
не зводячи очей
з усмішки літа,
кохався з нами
той
весь
білий
   світ
      чи то ж у житі

21.22
31.08.2022


Рецензии