Охолонися, я тебе благаю

Де ти моя турботлива Країна
Без лютих жахiв, вибухiв вiйни?..
Де ти існуєш мирна Україна,
I де не йдуть на смерть твої сини?..

Охолонися, я тебе благаю,
Бо буде пізно Матінко моя,
Бо вже нема кінця тому і краю
Де б не горіла рiдная земля!

Ми винні всі! Самі ми зруйнували
Дітей майбутнє, i своє життя,
Коли з вогнями в купi зігували:
«Смерть москалям!», i йшли до забуття.

Ми винні всі! Ми зрадили Росію
Коли вступили на злочинний шлях,
I зруйнували православну Мрiю
Прийнявши Унiю, як гірший клятий лях.

Охолонися, я тебе благаю,
Бо буде пізно Матінко моя,
Бо вже нема кінця тому і краю
Де б не горіла рiдная земля!

Де вже нема турботної Країни,
А тільки жах вiд вибухiв вiйни,
Де тільки попіл, попіл Батьківщини,
Де гинуть за дарма твої сини.

Павел Викторович Мишанин
30.08.2022 г.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →