Стиглими краплями вабить серпневе панно,
Кличе смаками сухого вина горобина,
Вітер доносить бентежне піано в вікно,
Гроном червоним запрошує в гості калина.
Вже прохолода знімає утому з плечей,
Вечір дарує спокійні хвилини мовчання,
Подихом осені повниться тиша ночей,
Промінь надії освітлює миті чекання.
Серпень, прощаючись, сумно зітхає й мовчить.
Довго ще маритись буде орнамент квітучий…
Звісно, що літу настала пора відпочить,
Час розставання вже близько і він неминучий.
Скоро вже осінь. Вона - в ароматах трави,
В небі похмурім, в дощах і у подихах вітру.
Навіть в душі є сліди золотої канви,
Все відчуває майбутню осінню палітру…
Слiди осiнньоi палiтри
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122082903610
Свидетельство о публикации №122082903610
Рецензии