Залишилась далеко ріка,
Що мої відчувала печалі.
Тиха течія, тепла й легка,
Віддаляла думки від реалій.
Я не знаю, як жити мені
В чужині мальовничого краю.
Навіть сни мої там, на війні!
З болем в серці щодня засинаю.
Прислухаюсь до шуму вітрів:
Все здається, то сосни сумують.
Так і чую у звуках надрив,
Мабуть, біль, як і я, не вгамують.
Може, є ще у світі земля,
Що зігріє в негоду, як рідна,
Та не маю я крил журавля,
То ж надія на ласку безплідна…
Як маленьке слабке пташеня,
Що ніяк у гніздо не зіпнеться,
Я додому вертаюсь щодня,
В храм душі і розбитого серця…
В чужинi
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122082804412
Свидетельство о публикации №122082804412
Рецензии