Пливуть ефiрнi сни

Хоч серпень розгубив
Свою красу і свіжість,
Забарвив небо кольором хурми,
Та він благословив
Осінніх днів звабливість,
Зібравшись у незвідані світи.

Повільно тане дух
Серпневого натхнення,
Воно вже чує зов зимових снів.
Чуткий бентежний слух
Вчуває одкровення
У колисковій лагідних снігів.

Пливуть ефірні сни
У ніжності ранковій
Легкі, немов веселковий туман.
І в подихах весни,
В безодні лазуровій
Вчуває серпень запахи троянд.


Рецензии