Про серпень, часоплин та двобiй елегiй i гармат

Степами, луками, шляхами
серед покинутих могил,
під скрип чумацької мажари
наздогоняю небосхил.

В калюжі - ліпшому свічаді,
збираю виблиски зірок.
О, ці вабливі зорепади.
О, ці принади заморок.

Володар літ і женчик - серпень -
моїй дружині любчик, брат.
Веде до самих кревних зведень
двобій елегій і гармат.

Короткі ночі, довгі днини
струмить життя із соломини,
лише кохання б'є взахлин.
Ось мій часопис, часоплин.

Ось і серпневий вечір. Тиша
і зачарована Десна.
Душа стає на вік мудріша.
I не стишається вона.

https://www.youtube.com/watch?v=Lc8dD_USxi0


Рецензии