Я люблю кожний день
Від найпершої миті світання,
Тихий вечір і ніч,
Що дарує акорди мовчання.
У хвилини натхнень
Відчуваю в душі хвилювання,
Наче дух протиріч
Заперечує всі начинання.
Наростає в душі
Незбориме жадання любити
І без страху війни
В ріднім краї упевнено жити.
Щоб ординці чужі,
Що прийшли нас дотла спопелити,
З почуттями вини
Пам'ятали - злочинство не змити!
Кожна мить на землі,
Наче дивом наповнена чаша,
То солодка, як мед,
То гірчить полином, коли важко.
Навіть в сірій імлі
У душі не змовкає соната,
Коли шлях уперед
Опромінює мрія крилата.
Без нудного ниття,
Хоч причин для жалів міліарди,
Треба впевнено йти,
На невдачу дивитися з жартом.
Пролітає життя,
За минулим жаліти не варто,
Треба йти до мети одержимо,
З юнацьким азартом.
Треба впевнено йти
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122082504550
Свидетельство о публикации №122082504550
Рецензии