як гартувалась твоя сила,

 буває серед степу зупинюсь,
ні подиху, ні слова.
і так  стою, і степом гомоню,
 і з небом  заквітчаним бузковим.

 роса
із тисячі краплинок
колосся жита та вівса
і цвіт калини.
У  степ, як в іконостас,
дивлюсь і молюсь за тебе Україно.

Як гартувалась твоя сила,
як сталь ставала
серед криць.
і розправляла свої крила,
і піднімалась до зірниць.


Рецензии
Гарно сказано. Всі молимося за Україну та її і дітей майутнє. Привіт.

Игорь Ярин   25.08.2022 07:50     Заявить о нарушении
Дякую за відгук, Ігоре.

Галина Би-Локур   25.08.2022 19:14   Заявить о нарушении