Зазнав він від ворожих дій,
Як мученик, як воїн мужній.
Тримає він удар потужний, -
Зеленодольськ, містечко мрій.
Він області - броня і щит!
Маленький, але сильний самий!
Відважно встав перед катами,
Сміливістю він вразив світ.
Раніше в ньому спокій був,
І радість з щастям панували.
Зараз - скорботи об'єднали.
Він в мить одну війну відчув.
Парк затишний веде туди,
Де прохолода від ставочка.
Тепер тут гатить орків Точка,
"Освобождая" від води.
Всі стежки нині без людей.
Нема дитинства щебетання.
Скорботне вітерця дихання
Тут піднімає пил алей.
І пляж, і парк в обіймах сну.
Лунає між дерев тривога.
Свою я біль несу до Бога!
Благаю, зупини війну!
Нехай настане мир для всіх!
Виття сирен замовкне всюди!
Нехай щасливі ходять люди!
Наповнить місто щирий сміх!
Зеленодольськ
© Copyright: Елена Ярошенко 21, 2022
Свидетельство о публикации №122082300074
Свидетельство о публикации №122082300074
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.