Багато в світі є спокус,
Бажань в душі немало,
Про дещо й думати боюсь,
Щоб лихо не спіткало.
Щоб тамувати серця щем,
Коли від враз страждаю,
Хотіла б мудрості іще,
Хоча без ліку маю.
Мені терпіння дав би Бог,
Хоч маю ціле море,
Щоб розмотала я клубок,
Що сплутався вже вкотре.
Мені б із ниточок надій
Сплести у щастя віру
І у буденності подій
Знайти турботу щиру.
Мені б уздовж ріки іти,
Дивитися на хвилі,
Забувши вулик суєти
І скроні посивілі…
Пливти б мені у промінцях
Чуттєвої любові,
Щоб на страждальницьких рубцях
Усі затихли болі…
Я б хотiла
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122082107482
Свидетельство о публикации №122082107482
Рецензии