Коли в душі і холодно, і мокро,
Так хочеться, щоб хтось відчув твій стан.
Душі негоду й серце чує гостро
І б'ється, як вируючий фонтан.
Та я не жду підтримки й допомоги,
Собі лиш довіряю та віршам,
Сама з собою всі ділю тривоги,
З думками залишившись сам на сам.
Сама себе дбайливо обіймаю
І кутаю в пухнастий теплий плед,
Горячим чаєм руки зігріваю,
Додавши в нього запашистий мед.
Я душу заколисую віршами,
Шепчу їй тихо лагідні слова,
Вона ж, немов простужена вітрами,
Блаженно засинає, як маля.
Сам на сам
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122082106228
Свидетельство о публикации №122082106228
Рецензии