Мовчи, глуха менше грiха!

Дійсно, глуха, тобі краще мовчать:
Менше гріха сотвориш для держави!
В кожного свій казанок на плечах:
Ну і яка, і яка мені справа?
Що там надворі за день, що за час,
Що там «святі» говорили-балакали…
Ну і яка мені справа – до вас?
Вам-бо до мене – ніякої!
Хай буде віршик – мов галька, гладкий.
Хай грошенята, на зуб взяті – срібні.
Кредо мовчання – сопучих дядьків,
Вічно голодних, ображених, бідних.
Хоч з душогубством – всіх згодних таких!
Хай хоч повзком, хоч -- накажуть – парадом.
Ой, я й забула: нема срібняків!
Я ж бо нікого не вбила, не зрадила.
Хочеться миру, спокою, води.
І щоб кінчилась проклята годинонька.
Знаю, засуну. І знаю, куди.
Та заспокойтесь. Так-так, не людина я.
Ой, охо-хо, ігі-гі, ага-га.
Біль розгорівся, стухати не хоче.
Що вам сказати? Опухла нога.
Знаю: і це для вас – карний мій злочин.
Зручно у світі глухих і сліпих:
Ані людини. Лиш смерть насторожі.
Скоро до днів доживу до таких –
Що до роботи й додибать не зможу.
Бідна п’ята! Мов пороблений час.
Спухла, неначе проколота штирем.
Змовкну навік, не тривожачи вас:
Ціни – на сто, а зарплата – чотири.
Ох, зачепився за дах мій політ!
Роки проходять – війна не згасає.
Звісно, праві ви – правий увесь світ
Добрим мовчанням стару добиває.   
                09.08.2022