Сумна і романтична,
Яскрава і похмура,
Багато має сяйного добра,
Принадна, поетична,
Знайома їй зажура,
Це осінь - суперечлива пора.
Осіння мальовничість
Дає душі наснагу
І поступ імпозантний і пругкий.
Казкова таємничість,
Так схожа на відвагу,
Вривається у плин думок легкий.
Душа меланхолійно
Сприймає дощ осінній
І мріє про божественний глінтвейн.
Зітхає ностальгійно,
Згадавши обрій синій,
Нашіптує нав'язливий катрен.
Сприймаємо, як фатум,
Останній усміх року,
Гадаєм про талан в полоні сну.
Бо осінь - час на роздум
Про суть життя глибоку,
Про вічну, невмираючу весну…
Останнiй усмiх року
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122082005585
Свидетельство о публикации №122082005585
Рецензии