Неділя… Я завжди цей день чекаю,
Немовби загадкове щось, щемке,
Іду до нього, мов до водограю,
Занурююсь в тепло його п'янке.
Пливу в легкій ідилії ранковій,
Несу в душі затишок і тепло,
Дивлюсь на хмарку в далі лазуровій,
На сонце, що над луками зійшло.
Захоплююсь гармонією світу,
Чарівністю миттєвостей життя,
Дощам радію, вітру, квітам, світлу,
Дивуюсь непритворно, мов дитя.
У кожного - своє поняття щастя:
Комусь затишно бути в самоті,
Хтось ілюзорним тішиться сприйняттям,
А хтось шукає рай у висоті.
Ось зараз з неба сонце струменіє
І відчуває тиш душа моя…
Не знаю, чи мене хто зрозуміє:
У кожного ідилія своя.
У кожного своя iдилiя
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122082003455
Свидетельство о публикации №122082003455
Рецензии