Я ношу біль, та він не по мені,
Вбрання тісне, геть розриває груди...
А ти синочку мій, там, на війні..
Ти б чув як співчувають мені люди..
Що співчуття?! Що слово, то болить...
Ти кожен день зі мною, мій рідненький.
Я проживаю ту страшенну мить,
Мій хлопчик синьоокий, мій маленький..
«Не плач, тримайся» кажуть всі не раз.
І я тримаюсь... за диван, за браму...
Казали: душу вилікує час...
Не знаю, чи можливо... таку рану.
Приходь у сни, я буду там чекать...
Така вже відстань сину поміж нами,
Що можу, синку, я тебе обнять
Лише душею, серцем й молитвами.
Я ношу біль.
Таня Алексійчук.
Болить
© Copyright: Татьяна Олексийчук, 2022
Свидетельство о публикации №122081906281
Свидетельство о публикации №122081906281
Рецензии