Пологовий. Сплять немовлята
Під теплим маминим крилом.
Народження над ними дата,
Життя тут пахне молоком.
Рожеві та блакитна стрічка,
Дівчатка та одне хлоп'я.
Над кожним з них горіла свічка -
Як дата смерті та життя.
В дівчаток свічечки високі,
У хлопчика все навпаки...
Які ж бо дітки світлоокі,
Різняться лиш життя рокИ.
Тоді спитала я у Бога:
Скажи мені, чому все так?
Сказав: У кожного дорога,
А хлопчик цей навік юнак.
Війна постукає у хату,
Нагострить смерть свою косу.
Це - син твій, і таких багато...
Пробач, його я не спасу.
Твій син Герой, на жаль посмертно,
Але не зараз, а колись.
А знаєш, я скажу відверто,
Ти, від народження, молись.
Навчи любити Батьківщину,
Щоб мужній виріс чоловік.
Виховуй справжнього мужчину.
Пробач, що дав короткий вік.
Пологовий. Сплять немовлята,
А поміж них уже Герой...
Мій... синьоокий... той.
Герой
© Copyright: Татьяна Олексийчук, 2022
Свидетельство о публикации №122081906217
Свидетельство о публикации №122081906217
Рецензии
Сильно. Не смогла прочитать без слёз. Танечка, желаю Вам счастья. Пусть у Вас будет всё хорошо.
Надежда Абалмасова 26.11.2022 20:36 • Заявить о нарушении
Надежда Абалмасова 26.11.2022 20:36 • Заявить о нарушении