Ти спиш безтурботно...

Ніччю, посміхаються зірки з Небес.
Місячні, срібні, розкішні промені,
наповнюють усі щілини.
Ти спиш безтурботно
у полоні днин.
Вітер доносить
далекий стогін любові,
у її внутрішньому  полум'ї,
згорає соромливість.
Ти спиш безтурботно...
А десь далеко,
Любов навіть зорю над морем
уранці запалює...


Рецензии