Меланхолiйно

Серпнева спека… А душа
Від болю замерзає,
Хоча надій не полиша,
Що благо зло здолає.

І знову хочеться весни,
Тепла в душі і в серці,
Щоб жити в мирі, без війни,
Не знати страху смерті.

Гнітить від сірих кольорів…
Де взяти сяйні барви,
Щоб світ від радощів зорів,
Як на стежках уяви?..

Як повернути знов блакить,
Зелені оксамити
І чарівну щасливу мить
Без горя в світі жити?..

Меланхолійно від думок,
Що крають душу й серце…
О, як розплутати клубок,
Змінити сум на скерцо?..


Рецензии