Еварiст Галуа

Темінь прислухається напружено
До дзвінкого цокоту копит.
Революцією розтроюджена,
Хоче спати Франція й не спить.

Світиться віконце каламутне.
За столом юнак одним один
Із лицем худючим, аж трикутним,
Тригонометричним. Пише він.

Нині все вирішує в Парижі
Нагла смерть. Париж - як голий нерв,
І йому байдуже, що там пише
Математик- революціонер.

Переносить на папір негайно,
Що тримав донині в голові.
В строгім канделябрі догорають
Дві свічі, як мрії його дві -

Революція і математика.
Серце й мозок поєднала юнь.
Прийде ранок - і аристократи
На "дуелі" підло його вб`ють.

Входять вбивці. Похитнувсь: знемога.
Секундант підкуплений. Поріг.
Був у революції недовго -
Буде в математиці повік. 

         2013


Рецензии