Закінчується літо… Місяць серпень
Струмує золотим вечірнім світлом,
В запасі в нього безліч мрій і прагнень,
Тож надихає світ духмяним цвітом.
Бо ж серпень, знайте, - не спекотний липень,
Він і тихіший, і добріший значно,
Чарує щедро глибиною вражень
І навіть пахне він затишно й смачно.
Не любить серпень метушню і тугу,
Дарує щедро горобини грона,
Мрійливо йде по лісу та по лугу
І разом з вітром шелестить у кронах.
Я дні серпневі нанижу, як буси,
Сховаю краплі літа від негоди,
Хай промінцями стануть ці спокуси,
Коли відчую взимку знак незгоди.
І хоч птахи уже летять у вирій,
І чути Осені упертий повів,
Я знаю, серпень - не прощання… Вірю,
Що місяць цей - передчуття любові…
Серпень - не прощання
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122081600024
Свидетельство о публикации №122081600024
Рецензии