Я залишилася без спокою тепер.
Блукаю серед дня і серед ночі.
До неба підіймаю свої очі,
Молюся і благаю я Тебе:
Пробач за все, що, може, і не знаю,
Та виведи із полум'я війни
Мою Країну... знов Тебе благаю.
Мы разом всі: і доньки, і сини
Небесно–сонячної неньки–України,
Сьогодні, як й два місяці тому,
Шукаємо у пам'яті світлини,
Щоб розігнати гіркоти пітьму.
В проломі молитовному ми знов
За Мир у кожнім серці, кожній хаті,
Щоб темряву назавжди подолати!
Понад усе — щоб лиш Твоя Любов!
Олена Самунь
01.05.2022
За Мир
© Copyright: Елена Самунь, 2022
Свидетельство о публикации №122081507127
Свидетельство о публикации №122081507127
Рецензии