Вже літо котиться під гору,
Що ж, скоро покидати пост…
І промінь відчуває втому,
І обрій обіцяє дощ.
Повзуть по небу сірі хмари,
Везуть для осені вантаж.
Радіють змінам тільки айстри,
Дарують світові свій чар.
Вже зовсім скоро змінять колір
Узлісся, пагорби, гаї,
І прийде осінь в сукні жовтій,
Постелить скатерті м'які.
І сум легкий огорне душу,
І дощ почне свій хоровод,
Затягне вітер пісню тужну
Про дні і ночі непогод…
Вже зовсiм скоро
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122081407484
Свидетельство о публикации №122081407484
Рецензии